Вивчення інженерної механіки дає той мінімум фундаментальних знань, на базі яких майбутній спеціаліст технічного профілю зможе самостійно оволодівати новими технологічними процесами та обладнанням, з яким йому прийдеться зустрітись у своїй подальшій роботі.
Мета вивчення дисципліни – набуття глибокої професійності сучасного інженера, оскільки інженерна механіка служить базою для вивчення основних розділів багатьох інших інженерних дисциплін. Навчити студентів самостійно і творчо мислити, виробити навички самостійної праці, аналізу нової інформації для подальшого розвитку однієї з найважливіших галузей народного господарства – сільськогосподарського виробництва.
Завданнями дисципліни є: проведення інженерних розрахунків з теоретичної механіки, механіки матеріалів та конструкцій; складання розрахункових схем і застосування відповідних алгоритмів рішень; вивчення загальних принципів розрахунку та придбанні навичок конструювання, що забезпечують раціональний вибір матеріалів, форм, розмірів, а також способів виготовлення типових виробів машинобудування. Вивчення дисципліни завершує загальнотехнічну та загальну інженерну підготовку фахівця.
знати: основні положення теоретичної механіки, опору матеріалів; зв’язки різних розділів інженерної механіки з іншими загальнонауковими інженерними дисциплінами; методики виконання основних розрахунків з теоретичної механіки та механіки матеріалів та конструкцій; методи розрахунків конструкцій на міцність, жорсткість та стійкість; основні методи дослідження навантажень, переміщень та напружень; основні шляхи і методи підвищення ефективності використання передач зачепленням, конструктивні особливості найбільш поширених сучасних механічних передач зачепленням; сучасні методи розрахунків валів, осей, перспективні види з’єднань деталей передач з валами.
вміти: користуватися термінологією, характерною для різних розділів
інженерної механіки; складати умови рівноваги збіжної системи сил; визначати внутрішні сили та напруження, використовувати умови міцності при розрахунках конструкцій на міцність; реалізувати на практиці основні принципи конструювання відповідно до технічного завдання; виконувати розрахунки складових частин приводів, вузлів і деталей машин переробної галузі, користуючись довідковою літературою, стандартами, іншими нормативними документами; при проектуванні вибирати відповідні матеріали для виготовлення деталей машин і раціонально їх використовувати.