Мета навчальної дисципліни: вивчення теорії і практики, принципів побудови, законів, методів, технічних засобів, аналізу та синтезу систем автоматичного керування електроприводами. Одержання фундаментальних знань про класичні і сучасні підходи до аналізу та синтезу аналогових, цифрових та інтелектуальних систем автоматичного керування електроприводами.
Завдання навчальної дисципліни:
формування знань фахівця відповідно до вимог освітньо-професійної програми, освітньо-кваліфікаційної характеристики та вимог сучасного виробництва до його професійних умінь та здатностей з технічних дисциплін.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
· основні принципи побудови схем керування електроприводами;
· класифікацію систем автоматичного управління;
· основи управління. Загальні уявлення;
· класифікацію по виконуваним функціям елементів автоматики;
· класифікацію автоматизованих систем (за видом процесу);
· електричні апарати дистанційного керування;
· принципи автоматичного керування в розімкнених релейно-контактних системах;
· основи автоматичного керування електроприводів;
· мікропроцесорні засоби управління електроприводом.
вміти:
· читати всі види електричних схем систем керування електроприводу;
· аналізувати роботу систем автоматичне керування в розімкнених релейно-контактних системах електроприводу;
· аналізувати роботу систем автоматичне керування в замкнутих релейно-контактних системах електроприводу;
· аналізувати роботу мікропроцесорних засобів управління електро-приводом
· здійснювати розрахунки режимів роботи систем керування.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
принцип дії та будову трансформаторів;
- режими роботи, параметри трансформаторів;
- призначення трансформаторів;
- будову та принцип дії двигунів постійного струму;
- основні характеристики по способу збудження;
- принцип дії колекторних машин.
- будову та принцип дії асинхронних двигунів;
- способи пуску асинхронних двигунів;
- будову та принцип дії синхронних генераторів;
- способи пуску синхронних двигунів;
вміти:
- визначати параметри трансформаторів;
- визначати групи з єднань трансформаторів;
– визначати коефіцієнт потужності, залежного від навантаження;
- визначати способи пуску синхронних двигунів;
- аналізувати способи пуску синхронних двигунів;
- визначати основні параметри колекторних машин;
- аналізувати основні характеристики двигунів постійного струму
Метою навчальної дисципліни здобуття студентами знань необхідних для опанування методів та засобів вимірів електричних та неелектричних величин, які в подальшому розвиваються і поглиблюються у спеціальних навчальних дисциплінах та формування необхідних професійних знань і навиків необхідних для кваліфікованого метрологічного обслуговування обладнання сільськогоспо-дарського виробництва.
Основними завданнями даної дисципліни є:
- формування у студентів знань загальних основ теорії електричних вимірювань, методів вимірювання електричних, магнітних і неелектричних величин та обробку їх результатів вимірювань, а також відповідних технічних засоби вимірювання.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
основні положення метрології стосовно до вимірювання електротехнічних та технологічних параметрів, та величин з застосуванням засобів вимірювальної техніки;
- принцип дії, будову та схеми вмикання вимірювальних приладів;
- метрологічні та експлуатаційні характеристики приладів, особливості їх використання та методи оцінки похибки.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати:
основні положення метрології, основи теорії та конструкції приладів, методи і засоби вимірювання електричних, неелектричних та магнітних величин, загальні положення і методику державної атестації засобів вимірювання;
вміти:
- формулювати метрологічні задачі, вибирати методи та засоби електричних вимірювань, виконувати вимірювання в практичній діяльності;
- проводити повірку вимірювальних приладів;
- планувати вимірювальний експеримент, виконувати його і оцінювати результати вимірювань;
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення навчальної дисципліни “Електричні машини ” полягає в формуванні знань, вміння діяти та формування професійних навичок та здібностей фахівця, що пов’язані з виконанням технічної діяльності в майбутній професії.
Завданням навчальної дисципліни є – формування знань молодшого спеціаліста відповідно до вимог освітньо-професійної програми, освітньо-кваліфікаційної характеристики та вимог сучасного виробництва до його професійних умінь та здатностей з технічних дисциплін.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
принцип дії та будову трансформаторів;
- режими роботи, параметри трансформаторів;
- призначення трансформаторів;
- будову та принцип дії двигунів постійного струму;
- основні характеристики по способу збудження;
- принцип дії колекторних машин.
- будову та принцип дії асинхронних двигунів;
- способи пуску асинхронних двигунів;
- будову та принцип дії синхронних генераторів;
- способи пуску синхронних двигунів;
вміти:
- визначати параметри трансформаторів;
- визначати групи з єднань трансформаторів;
– визначати коефіцієнт потужності, залежного від навантаження;
- визначати способи пуску синхронних двигунів;
- аналізувати способи пуску синхронних двигунів;
- визначати основні параметри колекторних машин;
- аналізувати основні характеристики двигунів постійного струму-
Програмні компетентності:
- дослідницькі навички (ЗК-02);
- здатність інтегрувати знання з інших дисциплін,застосовувати системний підхід та враховувати нетехнічні аспекти при розв’язанні інженерних задач та проведенні досліджень(ФК-03).
Програмні результати навчання:
- ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу систем і їх складових (УМ-08);
- здатність продемонструвати знання та навички щодо проведення експериментів, збору даних та моделювання у електроенергетичних електротехнічних та електромеханічних системах (ЗН-04).
Мета навчальної дисципліни: “Безпекажиттєдіяльності” є вивчення загальних закономірностей виникнення та розвитку небезпек, аналіз характеру і наслідків впливу небезпек на життя та здоров’я людини – формування необхідних вмінь і навичок для запобігання й ліквідації небезпек.
Завдання навчальної дисципліни: опанування систем формування та підтримки здоров’я людини та забезпечення гармонійного розвитку особистості.
Ознайомлення із методами і засобами попередження та зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив, соціум у цілому.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
· основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;
· характеристик негативних факторів різного походження;
· значення психофізіологічних особливостей людини на формування її моделі безпечної поведінки;
· класифікацію та принципи нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини;
· методів виявлення шкідливих та небезпечних факторів;
· основні принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку суспільства.
вміти:
· аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;
· оцінювати навколишнє середовище стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;
· самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;
· забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
· розробляти й впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров’я людини та її гармонійний розвиток;
· оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину.
Програмні компетентності:
- дослідницькі навички (ЗК-02);
- здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел (К05).
– здатність інтегрувати знання з інших дисциплін, застосовувати системний підхід та враховувати нетехнічні аспекти при розв’язанні інженерних рішень та проведенні досліджень(ФК-03);
– впливати на дотримання вимог, щодо збереження навколишнього середовища (РН 06);
– здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки (К12).
Програмні результати навчання:
- ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу систем і їх складових (УМ-08);
- здатність продемонструвати знання та навички щодо проведення експериментів, збору даних та моделювання надзвичайних ситуацій (ЗН-04);
- (ЗК-9) вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.