Людина та її здоров‘я – найбільша цінність держави, яка докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як у середовищі мешкання, так і в середовищі праці. Одним із ключових завдань державної політики України на найближчу перспективу, визначено зниження рівня техногенно-екологічних ризиків та захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Зважаючи на це, спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 №969/922/216 дисципліни «Безпека життєдіяльності»
були віднесені до рекомендованих навчальних дисциплін, які вивчаються в усіх вищих навчальних закладах країни в циклі професійної та практичної підготовки фахівців ступеня бакалавра.
БЖД – це нова науково-практична інтегрована дисципліна про шляхи формування системи комфортної та безпечної взаємодії людини з довкіллям, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, вивчає основні положення з охорони праці людини, конкретні небезпеки та способи захисту від них.
Мета навчальної дисципліни: “Безпекажиттєдіяльності” є вивчення загальних закономірностей виникнення та розвитку небезпек, аналіз характеру і наслідків впливу небезпек на життя та здоров’я людини – формування необхідних вмінь і навичок для запобігання й ліквідації небезпек.
Завдання навчальної дисципліни: опанування систем формування та підтримки здоров’я людини та забезпечення гармонійного розвитку особистості.
Ознайомлення із методами і засобами попередження та зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив, соціум у цілому.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
· основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;
· характеристик негативних факторів різного походження;
· значення психофізіологічних особливостей людини на формування її моделі безпечної поведінки;
· класифікацію та принципи нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини;
· методів виявлення шкідливих та небезпечних факторів;
· основні принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку суспільства.
вміти:
· аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;
· оцінювати навколишнє середовище стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;
· самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;
· забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
· розробляти й впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров’я людини та її гармонійний розвиток;
· оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину.
Мета навчальної дисципліни – підготовка фахівців, які повинні володіти знаннями та вміннями по забезпеченню екологобезпечності технологій виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, по розробці системи моніторингу та екологічної експертизи проектів і нових технологій, що включає прогнозування наслідків хімізації та механізації сільськогосподарського виробництва, концентрації тваринницьких ферм, меліоративних робіт з осушування та зрошування великих територій тощо.
Завдання навчальної дисципліни опанування систем формування та підтримки здоров’я людини та забезпечення гармонійного розвитку особистості.
Ознайомлення із методами і засобами попередження та зменшення впливу
Методичні рекомендації до виконання випускної кваліфікаційної роботи для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з галузі знань 14 «Електрична інженерія», за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». – Житомир: ЖАТФК, 2024. – 61 с.
Метою навчальної дисципліни є отримання теоретичних знань і оволодіння інженерними методами розв'язування прикладних задач з визначення параметрів різних типів теплових установок і систем, розрахунків параметрів процесів і машин, що працюють на основі утворення, передачі, перетворення теплової енергії у електричну або її використання, та навчитися визначати та зменшувати техногенний тиск теплоенергогенеруючих установок на навколишнє середовище.
Мета: Формування професійних знань і навиків необхідних для кваліфікованого самостійного виконання основних електромонтажних робіт в обсязі вимог єдиного тарифного довідника для електромонтера.
Завдання: Вивчення загальних питань з організації і проведення електромонтажних робіт, виробів, механізмів та інструментів, які освоєні промисловістю і провідними електромонтажними організаціями, правил і технології виконання основних електромонтажних робіт, правил і норм проведення випробувальних, налагоджувальних, вимірювальних робіт, сучасного електрообладнання, яке використовується в сільському господарстві, контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматики, техніки безпеки під час проведення електромонтажних робіт.
1. Мета та завдання практики
Основною метою практики є оволодіння знанням структури підприємства-
бази практики, його енергетичної служби, надбання практичних навичок із
експлуатації та технічного обслуговування систем електроспоживання.
Завдання практики: вивчення структури та організації електропостачання
або електроспоживання підприємством, структури та функцій відділу
головного енергетика підприємства, джерела електропостачання та цеху
електропостачання, вивчення організації та розрахунків систем
електропостачання (СЕП), правил технічної експлуатації електрообладнання;
надбання навичок вибору оптимального варіанту системи електропостачання та
устаткування для пристроїв контролю, вимірювань, захисту та автоматики;
вивчення нормативних та технічних матеріалів зі питань стандартизації під час
проектування систем електропостачання; надбання навичок застосування
обчислювальної техніки під час проектування та експлуатації СЕП; вивчення
питань охорони праці, пожежної безпеки, захисту навколишнього середовища;
поглиблення та закріплення теоретичних знань, надбання практичних навичок;
вивчення техніко-економічних показників функціонування СЕП підприємства.
Після проходження практики студенти повинні знати:
- методику вибору і перевірки основного обладнання систем електро-
постачання та споживання;
- принципові схеми централізованого або автономного елеектропостачання,
схеми зовнішнього та внутрішнього електропостачання промислового
елементи СЕП;
- виконувати обгрунтування вибору елементів СЕП;
- застосовувати стандарти відповідно до вимог та правил технічної
експлуатації електроустановок;
Студенти повинні набути навичок:
- читання схем;
- оформлення технічної документації;
- виконання окремих видів ремонтних робіт електрообладнання та
електроустановок;
- виконання та техніко-економічне обґрунтування застосування нових
пристроїв в системах електропостачання;
- роботи з довідковою літературою;
- самостійного вирішення окремих інженерних завдань.
Метою навчальної дисципліни є засвоєння основних положень дисципліни з метою самостійного виконання студентами проектів освітлювальних і опромінювальних установок, організації їх ефективного і безпечного використання в сільському господарстві.
Основними завданнями даної дисципліни є:
- формування основних понять і визначень фізичних основ оптичного випромінювання;
- набуття навичок розрахунку освітлювальних і опромінювальних установок;
- оволодіння методами оцінки ефективності застосування освітлювальних установок.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
- фізичні основи оптичного випромінювання, його біологічну дію ;
- величини та одиниці вимірювання оптичного випромінювання;
- призначення, принцип дії, електротехнічні та світлотехнічні характеристики джерел випромінювання а також методику їх вибору.
Вміти:
- правильно виконувати вибір і розрахунок освітлювальних і опромінювальних установок;
- використовувати сучасні типи джерел випромінювання;
- кваліфіковано виконувати монтажні роботи та обслуговувати освітлювальні та опроміню вальні установки, що використовуються в агропромисловому комплексі.
Мета навчальної дисципліни полягає у систематизації і узагальненні знань студентів з електрифікації,автоматизації та електропостачаннясільського господарства і навчанні студентів проектування енергетичних об'єктів реальних сільськогосподарських підприємств.
Вивчення навчальної дисципліни ґрунтується на знаннях студентів із наступних навчальних дисципліну "Теоретичні основи електротехніки", "Теоретичні основи автоматики", "Електротехнічні матеріали", "Основи електроприводу", "Електричні машини", "Електротехнології та електроосвітлення", "Апарати керування і захисту", "Монтаж енергетичного обладнання", "Основи технічної експлуатації енергообладнання та засобів керування" та інших.
Задачі дисципліни: навчальна дисципліна повинна забезпечити майбутніх фахівців знаннями основних етапів проектування систем електрифікації автоматизації та енергопостачання об'єктів сільськогосподарського призначення з урахуванням вимог чинних нормативних документів.
Дана навчальна дисципліна є однією з провідних в системі підготовки студентів за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Вона формує їх фаховий рівень та надає методологічні основи моделювання , аналізу та оптимізації процесів в енергетиці.
Метою викладання дисципліни є надання студентам цілісного уявлення про принципи формалізації процесу функціонування та дослідження електричних систем; теоретичних знань зі створення математичних, алгоритмічних та комп'ютерних моделей електричних систем, засвоєння практичних навичок складання математичних моделей, розвиток умінь і навичок практичного застосування отриманих знань в практиці наукової та інноваційної діяльності.
Завданнями навчальної дисципліни є: сформувати уявлення про класифікацію моделей ти видів моделювання; отримати уявлення про принципи побудови та основні вимоги до математичних моделей; отримати уявлення про форми подання математичних моделей; сформувати базові знання щодо застосування сучасних технічних засобів при імітаційному моделюванні технологічних процесів в енергетиці; оволодіти методами дослідження систем і процесів та імітаційним моделюванням.